побігти

побігти
-біжу́, -біжи́ш, док.
1) Почати бігти в якому-небудь напрямку. || розм. Швидко, спішно піти, сходити куди-небудь з якоюсь метою. || Почати тікати, відступати.
2) перен. Почати швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямку. || Почати швидко нестися в повітрі (про хмари, дим і т. ін.). || Почати швидко проходити, мигтіти перед очима під час руху, їзди. || Простягтися в далечінь довгою смугою, довгим рядом. || З'явившись, почати швидко розходитися, поширюватись у якому-небудь напрямку.
3) Швидко змінити напрям руху, перебігти з одного предмета на інший (про очі, погляд).
4) перен. Потекти, политися.
5) перен., розм. Зашумувавши під час кипіння, почати виливатися через вінця посуду.
6) за кого і без додатка, розм. Узяти шлюб (про жінку); вийти заміж.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "побігти" в других словарях:

  • побігти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • побігти — [поуб’і/гтие] поб іжу/, поб іжи/ш, поб іжиемо/, поб іжиете/; нак. поб іжи/, поб іж і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • побігти — 1) (почати бігти у якомусь напрямку), кинутися, метнутися, майнути, помчати, полетіти, полинути, поринути, погнати, дременути, чкурнути, дунути, мот(о)нутися, у[в]джигнути, почесати, у[в]лупити, у[в]різати, гайнути, гасонути, припустити, шуснути …   Словник синонімів української мови

  • полинути — ну, неш, док., поет. 1) Легко, плавно полетіти (про птахів, комах і т. ін.). || Почати переміщатися, пересуватись у просторі (про літаки, ракети і т. ін.). 2) Легко, плавно попливти. || Почати текти. 3) Поїхати, піти, побігти куди небудь. ||… …   Український тлумачний словник

  • метнутися — ну/ся, не/шся, док. 1) Однокр. до метатися 1), 2). 2) до кого – чого, за чим, куди, звідки і без додатка. Швидко попрямувати, побігти; кинутися (у 1 знач.). || по чому. За короткий час побувати в кількох місцях; оббігти щось хутко. || з інфін.… …   Український тлумачний словник

  • перхнути — ну/, не/ш, док., діал. 1) Побігти. 2) Набігти, наїхати …   Український тлумачний словник

  • погнати — пожену/, пожене/ш, док. 1) перех. Змусити рухатися в певному напрямку. || також без додатка, розм. Насильно відправити, послати куди небудь. || розм. Спрямувати рух чого небудь, повести у певному напрямку щось. || Рвучко, підхопивши (вітром,… …   Український тлумачний словник

  • сипнути — I с ипнути ну, неш, недок. Ставати, робитися сиплим; починати сипіти. II сипн ути ну/, не/ш, док. 1) перех. і неперех. Однокр. до сипати 1), 4), 6 8). || безос. 2) неперех. Раптово, із силою посипатися; почати інтенсивно падати (про що небудь… …   Український тлумачний словник

  • гайнути — ну/, не/ш, док., розм. Швидко побігти, помчати; майнути …   Український тлумачний словник

  • дрегнути — ну/, не/ш, док., діал. Швидко, прудко побігти …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»